Особливості договору міни

Відео: Що робити, якщо Ви хочете розміняти квартиру?

Відео: Цивільне право договори

Договір міни - вид цивільно-правового договору, при якому одна сторона бере на себе зобов`язання передати іншій стороні деяке майно проти зобов`язання іншого боку передати першій майно такої ж вартості (з точки зору сторін договору). Іншими словами, це угода, (де обидві сторони є власниками житла, яким вони обмінюються) припускає, що власники однієї квартири в повному складі переїжджають і набувають ті ж права в іншій квартирі. Тобто власність змінюється на власність, наприклад, приватизована квартира - на приватизовану.

І, як і будь-яка цивільно-правова угода, міна має як свої переваги: - перевага полягає в більш низькій видаткової частини угоди, в порівнянні з договорами купівлі-продажу нерухомості, а так само стосовно оформлення та оподаткування, так і недоліки (http: / /timesoft.ru/articles/9).

Більш того, даний договір має ряд особливостей змісту і його виконання в порівнянні, наприклад з тим же договором купівлі-продажу.

По-перше, необхідно враховувати еквівалентний характер звичайного товарообміну. Відповідно в договорі міни повинна бути вказана ціна або хоча б порівняльна вартість обмінюваних товарів - вони передбачаються бути рівноцінними. В цьому випадку витрати по виконанню договору, в тому числі з передачі і прийняття обмінюваних товарів, покладаються на ту сторону, яка в конкретній ситуації несе відповідні обов`язки (п. 1 ст. 568 ЦК). Однак договором міни може бути передбачено й інше розподіл таких обов`язків, наприклад їх покладання на одного з учасників.

У разі якщо існує різниця вартості, тобто обмінювані товари не є рівноцінними, витрати по виконанню договору бере на себе сторона, що надає в обмін менший за вартістю товар, і зобов`язана сплатити іншій стороні різницю в цінах обмінюваних товарів (п. 2 ст. 568 ЦК).

По-друге, за умовами конкретного договору одна зі сторін може бути зобов`язана передати товар раніше, ніж інша надасть обмінюється товар. В такому випадку до виконання обов`язку з передачі товару стороною, для якої договором встановлено пізнішого строку передачі товару, застосовуються правила про зустрічному виконанні зобов`язань (ст. 569, 328 ЦК). Для неї це означає, перш за все можливість призупинити передачу товару або зовсім відмовитися від виконання договору, якщо контрагент попередньо не передати їй товар.

Перехід права власності на обмінювані товари відповідно до ст. 570 ЦК за загальним правилом відбувається після того, як обов`язки з передачі товарів виконані обома сторонами, тобто передбачається одночасним для кожної зі сторін договору (якщо інше прямо не передбачено законом або договором). Таке положення покликане запобігти ситуації, в якій сторона, першої що отримала товар, набуває на нього право власності, не виконавши зустрічного обов`язку по передачі контрагенту іншого товару.

Відео: Оподаткування. Договір міни. частина 3

Особливістю у відносинах міни має також правило про виселення - відповідальності продавця за витребування речі у покупця третьою особою. Відповідно до загальної нормі п. 1 ст. 461 ГК продавець в цьому випадку відшкодовує покупцеві понесені ним збитки. Для відносин міни це означало б не завжди обгрунтоване залишення у такого продавця переданої йому в обмін речі контрагента. Тому ст. 571 ГК надає право стороні договору міни, у якій третьою особою вилучено товар, вимагати від свого контрагента не тільки відшкодування відповідних збитків, а й повернення отриманого в обмін товару.