Гіперплазія лімфоїдної тканини зводу глотки
Я не лікар, але наскільки я зрозуміла, гіперплазія лімфоїдної тканини зводу глотки - це те ж саме, що і аденоїди.
Гіперплазії лімфоїдної тканини, переважно глоткової і піднебінних мигдалин, сприяють перенесені запальні захворювання носа і ротоглотки, дитячі інфекційні хвороби (скарлатина, кір, коклюш, інфекційний мононуклеоз), недостатнє харчування, умова зовнішнього середовища та ін. Чинники, що знижують захисні функції організму. Відоме значення мають ендокринні порушення, гіповітаміноз.
Розвивається гіпертрофія лімфоїдної (аденоїди) тканини веде до почастішання запальних процесів в глотці. У період статевого дозрівання ця гіпертрофія має зворотний розвиток, однак ускладнення з боку вух, дихальних шляхів залишаються. Гіпертрофована тканина може перешкоджати нормальному диханню і прийому їжі, може бути причиною патологічних змін в носі, вухах, гортані.
Аденоїдні розростання - гіперплазія глоткової мигдалини. Глоткові мигдалини розташовуються на зведенні носоглотки. Розміри визначають шляхом пальцевого дослідження і даних рентгенографії носоглотки. За величиною розрізняють I, II, III, IV ступеня.
Аденоїди є перешкодою для проходження повітря і викликають застійні явища в слизової оболонки порожнини носа, придаткових пазух. Частий, рецидивний нежить є причиною розвитку середніх отитів. Постійне ротовий дихання веде до порушення росту скелета особи - формується неправильний прикус. Спостерігається характерне мляве, апатичний вираз обличчя: напіввідкритий рот, очі малорухливі, злегка на викотив. Постійні виділення з носа викликають роздратування шкірних покривів передодня носа, проковтування виділень призводить до порушень з боку шлунково-кишкового тракту. Тривале ротовий поверхневе дихання є причиною неправильного розвитку грудної клітини, в окремих випадках розвивається анемія. Вдихання холодного повітря ротом веде до розвитку ангіни, затяжного бронхіту у дітей. Якщо аденоїди великих розмірів мають місце зміна звучності голосу. Відзначається неспокійний сон, що супроводжується хропінням. При вираженій гіпертрофії відзначається ослаблення пам`яті, уваги, головні болі, що відбивається на успішності в школі. Неуважність нерідко пов`язана зі зниженням слуху внаслідок порушень вентиляції барабанної порожнини.
До рефлекторним розладів відносять нічне нетримання сечі, ларингоспазм, напади бронхіальної астми, які після видалення аденоїдів слабшають або зникають.
Для лікування таких хворих використовують: промивання носа антисептичними розчинами, лазеротерапія, імунокорекція, озонотерапія. При неефективності аденоїди видаляють хірургічно.