Дитина мимоволі мружитися. Чи є привід для побоювань ?!

Здравствуйте! У мене син в возвраст 5,5 років. Я воджу його в дитячий сад в логопедичну групу. За чотири місяці занять він став мимоволі мружитися і причому таке відбувається у всіх дітей в групі. З боку виглядає як ніби з дитиною щось ненормальне відбувається. Вихователька в групі каже, що нічого страшного а що ви хотіли він же займається. Але мене все одно непокоїть така поведінка мого ребенка.Вот і я хотів запитати нормально це чи ні і якщо нормально, то пройде це і коли, або може варто кинути ці занятія.Спасібо.
Дитина мимоволі мружитися. Чи є привід для побоювань ?!

На жаль, заочно оцінити картину того, що відбувається і дати будь-якої точну відповідь на Ваше питання важко.

Треба почати з того, що мружитися і моргати можна по-різному, а відповідно і причини того можуть бути настільки ж різноманітні. Тому без очної консультації невролога Вам не обійтися.

Як правило, мимовільні помаргіванія, рухи ротом, бровами, посмикування плечима - все це досить поширені невротичні прояви. А буває і так, що одні нервові тики проходять, але слідом за ними починаються інші. Причому найчастіше ними страждають малюки кризового (з 5 до 7 років) періоду. Природно, як і будь-який батько, Ви стурбовані і схильні думати, що це хвороба. Насправді це не хвороба, а склад нервової системи, притаманний, як правило, емоційним, тямущим дітям. Їх нервова система перебуває в більшій напрузі, ніж у спокійних і флегматичних малюків.

Такі прояви можуть тривати роками, але з віком, вже у всякому разі, до підліткового періоду, проходять самі собою. Однак Вам буде потрібно не тільки терпіння: постарайтеся дуже уважно поставитися до повсякденного життя своєї дитини в сім`ї і в колективі. А так же з`ясуйте, чи немає в групі якихось психотравмуючих чинників. Для чутливого дитини дуже важлива спокійна, доброзичлива атмосфера.




Якщо ж Ви помітили, що дитина почала часто мружитися, а нервові тики заважають дитині вчитися, створюють у нього комплекси перед оточуючими, то це може говорити про те, що ці мимовільні рухи очних м`язів можуть виявитися провісниками дитячих тиків. У цьому випадку потрібно обов`язково звернутися до фахівця.

Лікування буде направлено на зняття внутрішнього і зовнішнього напруги у дитини. Спочатку це може бути заспокійлива терапія травами, застосування психотерапевтичних прийомів. І тільки в разі, якщо нервові тики беруть генералізовані форми, знадобляться ліки.
При корекції тиків не менше важливим є - виключити провокуючі фактори. Безумовно, необхідно дотримуватися режиму сну і харчування, адекватність фізичних навантажень.

Медикаментозне лікування тиків слід починати, коли можливості попередніх методів вже вичерпані. Медикаментозні препарати призначаються лікарем-неврологом в залежності від клінічної картини і даних додаткового обстеження.




Базова терапія тиків включає 2 групи препаратів: володіє протівотревожним дією (антидепресант) - Фенібуту, золофт, ПАКСИЛ тощо.- зменшує вираженість рухових явищ - Тіапрідала, Тералена і т.д.

До базової терапії, в якості додаткової, можуть бути підключені препарати, що покращують обмінні процеси в мозку (ноотропні препарати), судинні препарати, вітаміни.

Тривалість медикаментозної терапії після повного зникнення тиків становить 6 місяців, потім можна повільно зменшувати дозу препарату аж до повного скасування.

Прогноз для дітей, у яких тики з`явилися у віці 6-8 років сприятливий (тобто тики проходять безслідно).

Ранній початок тиків (3-6 років), навпаки, протікає більш тривало, аж до підліткового періоду (коли тики поступово зменшуються).

У написанні статті використовувалися наступні інтернет ресурси:

  • kid.ru
  • psyparents.ru
  • 2mm.ru



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Дитина мимоволі мружитися. Чи є привід для побоювань ?!