Як роблять наручний годинник

«Петродворцовий годинниковий завод» - одне з найстаріших російське підприємство, яке спеціалізується на виробництві годин. Завод був заснований ще Петром I в 1721 році, як фабрика з огранювання дорогоцінних і напівкоштовних каменів, але займатися виключно годинами почав з середини минулого століття. Тоді й виник бренд «Ракета», поява якого було приурочено до польоту Гагаріна в космос. Погуляємо по виробництву і подивимося як роблять годинник. До речі, щоб виготовити один годинник «від і до» потрібно не менше півроку.

Сьогодні фабрика є практично єдиним підприємством, яке виробляє всі компоненти годин самостійно і здійснює збірку в одному місці. Набагато дешевше було б купувати механізм, наприклад, у Swatch, але перед підприємством стоїть завдання здійснювати повний цикл збірки в Росії.

З 2009 року заводом керує француз з російським корінням Жак фон Полье. Якраз в цей час завод став модернізуватися і оновлюватися. Оновилася і колекція годинників. Сьогодні в ній можна зустріти такі от прості, але симпатичні екземпляри:

На підприємстві працюють швейцарські годинникові інженери, які співпрацювали з такими відомими брендами як Rolex, Breguet і Hautlence. Кажуть, що коли один з них приїхав поглянути на завод вперше, то тут же відмовився працювати. Але коли він дізнався, що тут виробляють баланс і спіраль - найскладніші елементи в годинниковому механізмі, то вирішив залишитися. Простою мовою, баланс - коливальний механізм, який врівноважує рух шестереночние механізму годинника. Щоб зробити цей самий баланс потрібно виконати близько 200 операцій. Одну з них виконує ця жінка.

Процес створення годинника починається з виробництва платини - деталі, на яку кріпляться всі механізми. Саме вона лежить в коробці:

Щоб досягти процесу готовності, платина повинна побувати майже на всіх верстатах в цьому залі.

Кожен верстат виконає в ній потрібні отвори.

Останню операцію над платиною виробляє молода людина:

Ну а тут здійснюють калібрування. Іншими словами, перевірку і корекцію. Все відбувається в напівавтоматичному режимі: поклав деталь, смикнув за ручку, дістав деталь і кинув в коробку.

При необхідності, можна перевірити наскільки готова деталь відповідає тому, що потрібно зробити. Для цього її кладуть в «чарівний» скриньку, де спеціальний пристрій проектує її тінь прямо на креслення:

Відмінною рисою годин «Ракета» є наявність на циферблаті цифри 0, замість 12.

З цим нулем пов`язана одна кумедна історія. Ще в часи перебудови, під час офіційного візиту Горбачова до Італії, якийсь фотограф зробив знімок його годин. Це був годинник «Ракета» з характерним нулем. На наступний день в італійських газетах з`явився заголовок: «У CCСР вирішили все почати з нуля», а поруч красувалася фотографія «Ракети».

У кімнаті, що носить горде ім`я «Ділянка циферблатів» виявилися, як не дивно, циферблати на будь-який смак і колір:

В «арсеналі» «Ракети», мою увагу привернули кілька видів годин для полярників, з 24-годинним циферблатом. Дійсно, на Північному полюсі часом буває складно зрозуміти, день зараз чи ніч.

Завершальна стадія виробництва відбувається за дверима:

Тут люди в білих халатах, з любов`ю, збирають купу шестерень в готовий механізм.

Робота досить важка. Тільки уявіть собі, цілий день, всі вісім годин поспіль дивитися крізь збільшувальне скло, ретельно збираючи дрібні деталі.

Деякі працюють тут вже більше 40 років:

Цікаво, але годинник на руці не схожі на «Ракету»

Робоче місце однієї з жінок:

Але недостатньо просто зібрати годинник. Потрібно перевірити механізм на точність ходу і все записати в журнал:

Точність ходу перевіряється в трьох положеннях спочатку відразу після збирання, а потім ще раз через 24 години. Чому в трьох? Тому що здебільшого ми носимо годинник в положенні рука вниз, рука вгору і рука убік.

Крім перевірки точності ходу, потрібно перевірити годинник на герметичність.

З цими все в порядку. Витримують 5 атмосфер:

Кажуть, що кілька років тому на завод звернувся клуб дайверів, члени якого підняли з дна моря досить рідкісні години «Ракета», що пролежали там кілька десятків років. Дайвери хотіли визначити, хто був власником хронометра. Якого ж було здивування майстрів, коли після того, як вони почистили і завели механізм, годинник знову пішли, наче й не було тих довгих років під водою.

Все обладнання, яке виробляє тести, - швейцарське. Це пов`язано з тим, що «Ракета» продається не тільки в Росії, але і в Європі, тому годинах необхідно відповідати закордонним стандартам.

На руці директора заводу, звичайно ж, «Ракета»:

Майже така ж, як і на стіні:

Взагалі робота на виробництві дійсно ювелірна. Ви тільки уявіть, що ці маленькі фіолетові камені потрібно кудись акуратно помістити, не втративши:

Ціни на годинник не найнижчі, починаються приблизно з 7000 рублів. Виробляти простий механізм «Ракети» без ускладнень коштує не менше 50-60 доларів, тоді як купити готовий механізм непоганого якість можна за 20-40 доларів. Це ціна одного лише механізму. Треба додати ще браслет, корпус та інші деталі, зарплату робітникам і т.д. При таких витратах ще можна назвати роздрібну вартість гуманною.

За ціною «Ракети» можна купити непогані швейцарський годинник, але на заводі швейцарців не вважають конкурентами. Як каже Жак фон Полье: «Ми орієнтуємося на тих, хто хоче купити щось справжнє, не фальшиве, зроблене в Росії».

Варто зазначити, що в березні 2011 року «Петродворцовий Часовий Завод», вперше за свою 300-річну історію, взяв участь у відомій міжнародній годинний виставці в Базелі, де годинник «Ракета» викликали інтерес відвідувачів.