Колгоспна життя прикам`я за часів терору

Розпочата в 1925 році індустріалізація була орієнтована на те, щоб перетворити країну з аграрної в індустріальну. Тому основним завданням тоді ставало стало стягування коштів для здійснення її.

Такі кошти були знайдені в основному за рахунок села і колгоспів. Також можна сказати, що колгоспи забезпечували зростаючі міста робочою силою, так як селяни йшли в міста на заробітки, і також задовольняли зростаючі потреби міста в якісних продуктах харчування.

Для того, щоб можна було більш повно розглянути всі аспекти колгоспного життя, потрібно використовувати нові джерела. Тому тепер часто увага приділяється архівно-слідчих справ. Правда при їх вивченні необхідно враховувати, що інформація, наведена в них, зокрема обвинувальні висновки проти колгоспників, є фальсифікованою. Але все-таки можна простежити цю фальсифікацію, тому як аспекти колгоспного життя виявлялися не тільки в звинуваченнях слідчих, вони є побічної інформацією, яка в свою чергу допомагає розібратися в відображенні колгоспної реальності.

Але і обвинувальні висновки можуть нести в собі необхідну інформацію. Якщо саме звинувачення людини в будь-якому злочині є вигадкою слідчого, то свідчення обвинувачуваних про їхнє становище в колгоспі, господарськими проблемами (падіж худоби, псування врожаю), взаємовідносини з іншими колгоспниками. Це, в свою чергу, якраз і відображає колгоспну повсякденність.

Відео: Життя заради кохання 2

Самі дослідники додають усе показаннями політичне забарвлення: колгоспникам вони наказують звинувачення у шкідницької діяльності і вважають їх учасниками повстанських організацій. Цим вони господарські проблеми села і пояснюють, тобто, наприклад, вони підозрюють умисне псування врожаю і падіж худоби, нібито тим самим колгоспники прагнули зруйнувати колгоспну середу. Помилки, невдачі та провали в господарській та економічній сферах влади розцінювали як результати шкідницької діяльності.

Звідси і можна помітити, що порушені кримінальні справи носять контрреволюційну забарвлення. Споріднені клани і зв`язку вони теж бачать як приклад політичного шкідництва, так як вони були основою контрреволюційних повстанських груп.

Звичайно, необхідно зауважити, що даний вид джерел все ж є суб`єктивним і не найнадійнішим. Але потрібно пам`ятати, що при допиті під натиском слідчого селяни розповідають те, що дійсно відбувалося в колгоспах, а це складно знайти в інших видах джерел. Перш за все, це інформація про внутрішні взаєминах між колгоспниками і подробицями їхнього побуту, що є дуже актуальною інформацією для розуміння колгоспного життя.

Відео: 5 ВИПАДКІВ ЖЕРСТІ НА Стрім Твічу і ДП !!!

Якщо ангажовані засоби масової інформації представляють її гідною, забезпеченої у всіх планах і упорядкованій для селян, то на ділі все інакше. Розглянуті в документах опису майна показують, що в матеріально технічному відношенні колгоспи були слабкими, погано забезпеченими. Всі наявні знаряддя праці були примітивними, малопотужні. Звідси відразу можна зрозуміти і всі проблеми господарської оснащеності колгоспів: невпорядковані приміщення для тварин, які і були однією з основних причин загибелі худоби, погана якість і обсяг врожаю через небажання селян працювати в колгоспній середовищі. Також мала місце проблема організації праці селян, внаслідок чого багато хто прагнув поїхати на заробітки в місто.

Наслідки колективізації все-таки також мали вплив на розвиток колгоспного життя в 1930-і рр. Вона розглядалася як якесь повторне кріпосне право, тому і особливого завзяття до колгоспної роботі у селян особливо не спостерігалося. Держава експлуатувало колгоспників для своїх потреб, які, як уже згадувалося раніше, включали розвиток індустріалізаціонной процесу, зростання і розвиток міст і т.п.

Сподіваюся, тепер радянська історія стала для Вас доступніше!

Всього найкращого, Юлія.