Тактика обстеження і лікування при нефроптоз.
Діагноз нефроптоза можна встановити на підставі пальпаторно визначається опущеною нирки і підтверджують даними ультразвукового дослідження. У неясних випадках проводиться екскреторна урографія в положенні хворого лежачи і стоячи.
У хворих нефроптоз в сечі постійно або періодично виявляються невелика кількість білка (0,033-0,66 г / л) і еритроцити (5-30 в полі зору). Нефроптоз є однією з причин, що призводять до розвитку хронічного пієлонефриту через характерних при даному захворюванні порушень уродинаміки (порушення фільтрації і відтоку сечі, а в подальшому, можливо, - приєднання запалення).
З метою динамічного спостереження рекомендується здавати загальний аналіз сечі, пробу Нечипоренко 1 раз в 3-6 місяців, а по показаніям- пробу Зимницкого і добову протеїнурію. УЗД нирок проводиться раз на рік. Оцінити роботу нирок можна і за біохімічним аналізом крові (сечовина і креатинін крові).
Нефроптоз може бути вродженим і набутим захворюванням. Одним з факторів, що призводять до розвитку нефроптозу, є різке зниження маси тіла. «Жирова подушка», що оточує і підтримує нирку, зникає і нирка без такої «опори» опускається.
В якості профілактики подальшого опущення і ускладнень захворювання слід дотримуватися певного режиму. Потрібно виключити підйом вантажів, уникати переохолоджень. Маса тіла повинна бути стабільною, без різких коливань в ту або іншу сторону. Обмеження рідини при даному захворюванні не потрібно (1,5-2 літра на добу). Бажано вживати соки, морси (особливо журавлинний), курсами по 2 тижні мінеральну воду (Єсентуки 4,17, Боржомі, Обухівська). Рекомендується обмеження кухонної солі до 6-10 гр на добу. У харчуванні має бути присутня їжа, багата калієм, вітамінами групи В, С і Р. Доцільно включати в раціон овочі (картопля, морква, буряк) і фрукти (яблука, сливи, абрикоси, родзинки, інжир), молочні продукти. Особливо корисні кавуни, дині та гарбузи, які мають сечогінну дію, сприяють очищенню сечових шляхів від мікробів, слизу і не дають утворюватися конкрементам (профілактика сечокам`яної хвороби).
При будь-якому запальному процесі в сечовивідних шляхах рекомендований курс антибактеріальної, протизапальної терапії. Після цього призначається відновне лікування з застосуванням урологічного або ниркового фитосбора протягом 2-4 тижнів, вітамінів А і Е (Аевіт) протягом місяця.
При високому ступені опущення нирки можливо оперативне лікування ( «підшивання» нирки).