Заходи ефективної реабілітації при інсульті
Відео: Інсульт. Реабілітація після інсульту. Комплексне лікування. Де? Як?
Зміст
Що треба робити після перенесення інсульту, щоб не погіршувався стан хворого?
Здрастуйте, Борис.
Реабілітаційні заходи після інсульту є обов`язковим етапом відновлення хворого і недопущення погіршення його стану внаслідок перенесеної хвороби та повної (часткової) втрати функцій організму. Реабілітація після інсульту починається з перших днів захворювання (якщо дозволяє загальний стан хворого) і триває вже до кінця його життя. Вибудовуючи прогноз відновлення людини, лікар завжди виходить зі ступеня і області ураження мозку, а також специфіки реабілітаційних заходів.
Три види реабілітації при інсульті
- Рухова реабілітація. В даному випадку мова йде про лікувальну фізкультуру, за допомогою якої вдається домогтися відновлення функції руху, рівноваги, навичок самообслуговування. Для підвищення ефективності рухової реабілітації проводять електростимуляцію нервово-м`язового апарату кінцівок хворого. Починати цей вид реабілітації необхідно з перших днів інсульту (з дозволу лікаря), застосовуючи вправи пасивної гімнастики, поступово збільшуючи інтенсивність вправ і їх складність. При заняттях обов`язково контролюються тиск і пульс хворого, дається час на відпочинок між вправами. Самостійне виконання вправ лікувальної фізкультури допускається тільки з дозволу лікаря і грунтується на стані пацієнта. Рухова реабілітація (в т.ч. відновлення навичок самообслуговування) протікає поетапно, починаючи від виконання простих вправ за допомогою методиста, закінчуючи самостійним виконанням вправ з використанням різних технічних засобів.
- Мовна реабілітація. Проводиться під керівництвом логопеда-афазіолога і нейропсихолога. Мовна реабілітація спрямована не тільки на відновлення мови хворого, але і на розуміння мови оточуючих. Людини, яка пережила інсульт, не можна залишати в мовної ізоляції, адже навіть звичайний побутовий словесний контакт з ним допомагає частково відновити втрачені мовні функції.
- Соціальна та психологічна адаптація. Погіршення психологічного стану хворого відбуваються на тлі порушення рухової і мовної функцій, больового синдрому. Під час даної реабілітації людини, який переніс інсульт, вкрай важливий здоровий психологічний клімат в родині. Психологи і лікарі-реабілітологи на даному етапі обов`язково повинні проводити роз`яснювальні бесіди з членами сім`ї хворого. В процесі таких консультацій фахівці роблять упор на необхідність підтримки з боку членів сім`ї та близьких. Рідні люди повинні заряджати оптимізмом, а також виробляти у хворого реалістичне ставлення до наявної проблеми, вчити і готувати його до того, як переживати і пристосовуватися до подібних станів. На даному етапі реабілітації можливе призначення антидепресантів.
Як не допустити розвитку ускладнень після інсульту?
Найчастіше хворі з інсультом страждають від наростання тонусу в м`язах уражених кінцівок. Тонус призводить до їх спастичності і розвитку контактур. Для того щоб не допускати наростання подібних станів, важливо пам`ятати про доцільність застосування методів боротьби з ними:
- Масаж м`язів з підвищеним тонусом. Найчастіше масаж необхідний в області кистей рук, передпліч, на пальцях, гомілки. Методика масажу дуже важлива, адже інтенсивний масаж протипоказаний: можуть застосовуватися тільки легкі погладжування в повільному темпі, неглибокі розтирання.
- Зміна положень тіла. Уражені кінцівки хворого повинні укладатися певним чином. Найчастіше для цього використовують спеціальні лонгет і растяжітелі.
- Лікування теплом. На спастичні м`язи або ділянки кінцівок з підвищеним тонусом м`язів можуть накладати парафінові або озокеритові аплікації.
Важливо знати, що при спастичних ураженнях рухова активність хворого заборонена. Вправи, які в інших випадках, навпаки, рекомендуються, при спастичності м`язів заборонені.
Щоб уникнути розвитку ускладнень з суглобами (зустрічаються у кожного 5-го хворого) призначають знеболюючі процедури (лазеротерапію, магнітотерапію, електротерпію, голкотерапію), носіння фіксуючих пов`язок, процедури для поліпшення трофіки уражених тканин.
З повагою, Наталія.